Учасник змагань повинен був бути морально бездоганним, з незаплямованою репутацією. Ця вимога пояснювалася культовим характером свят – можна образити бога, допустивши до змагань непорядну людини, що порушить святість його храмових володінь і тому допущені до ігор юнаки символізували собою гармонію, красу, доблесть, моральність і духовність.
Існує безліч міфів про виникнення Олімпійських ігор.
Найпочеснішими їхніми родоначальниками вважають богів, міфічних героїв, царів і правителів.Кожні Олімпійські ігри перетворювалися на свято для народу, служили свого роду конгресом для правителів і філософів, конкурсом для скульпторів і поетів, драматургів і співаків. Олімпіади звеличували людину, тому що вони відбивали світогляд, наріжним каменем якого були культ досконалості духу і тіла, ідеалізація гармонійно розвинутої людини – мислителя й атлета. Олімпіонику – переможцеві ігор – співвітчизники відплачували почестями, яких удостоювалися боги. Олімпійський герой, увінчаний вінком, одягнений у пурпурні шати, урочисто в'їжджав у рідне місто на колісниці, але не через звичайні ворота, а через пролам у стіні, який того ж дня городяни зашпаровували, щоб олімпійська перемога, яка ввійшла в місто, ніколи не покидала його. У місті встановлювалася статуя на честь переможця, складалися хвалебні оди, влаштовувалися бенкети.
Але не тільки фізична краса і пропорційність частин тіла служили «пропуском» для участі в Олімпіаді. Враховувався і духовний елемент.
Справедливим є твердження, що перемогу приносить не тільки фізична підготовка, але й морально-вольові якості учасника. Центром олімпійського світу давнини був священний округ Зевса в Олімпії. Своєю донині збереженою славою Олімпія повністю зобов'язана Олімпійським іграм, що проводилися там раз на чотири роки і тривали лічені дні.
Офіційно свято тривало п'ять днів. У міфології Прометей був протипоставлений Зевсу, займав позицію мученика, який пожертвував собою заради людей. Підступний і жорстокий Зевс діяв проти суперника, використовуючи грубе насильство. Одна з найкрасивіших легенд минулого оповідає про богоборця і захисника людей Прометея.
Прометей, благодійник людей, дарував людству незалежність від природи. Він викрав вогонь з Олімпу, приніс його в очереті й навчив смертних користуватися ним. Як говорять міфи, Зевс звелів Гефесту прикувати Прометея до Кавказької скелі, пробив йому груди списом, а величезний орел щоранку прилітав клювати печінку титана, яка щодня виростала знову. Прометей був врятований Гераклом. Греки вміли любити своїх богів, вони хотіли висловити свою вдячність цьому титанові, тому культ Прометея втілився в одному з видів Олімпійських ігор – змаганні бігунів з палаючими смолоскипами. У 394 р. н. а. римський імператор Феодосії I видав указ про заборону подальшого проведення ігор. Імператор прийняв християнство і вирішив викорінити антихристиянські ігри, що прославляють язичницьких богів. Імператорський указ виконувався півтори тисяч років. У наступні століття спорт втратив те демократичне значення, яке надавали йому в Стародавній Греції, він перестав відігравати роль найбільш доступного засобу спілкування між народами.
Завдання: В якому році відбувалася перша відома нам Олімпіада?
Відпвіді надсилайте сюди
Немає коментарів:
Дописати коментар